ВОНИ БУЛИ ПЕРШИМИ

Науково-дослідницька робота учениці 11-А класу

Агеєвої Лідії, члена ЕМАН.

І місце в міському етапі.

Керівник - Щербаха Антоніна Петрівна.

      Школа! У формуванні і становленні молодої людини вона відіграє надзвичайно велику роль. Одинадцять років вчителі допомагають учням повірити в свої здібності і реалізувати свої можливості. Наші випускники, а серед них 160 золотих і срібних медалістів, успішно працюють на підприємствах і установах міста, України, за кодоном. А хто допомагає вчителям? Як відбувається формування вчительського колективу? Енергодарський навчально-виховний комплекс №1 готується відзначити свій 45-тирічний ювілей і тому сьогодні  актуально, як цей навчальний заклад започаткував систему освіти м. Енергодар і став прикладом для інших. 

     Історію створення нашого навчально-виховного комплексу не можна починати з 20 березня 1971 , коли було видобуто перший кубометр піску з котловану під майбутню школу. Ця історія почалася у 1968 році, коли до Іванівських кучугур приїхала комісія по вибору місця будівництва ДРЕС. Тоді тільки завзяті романтики могли уявити місто серед цих диких і голих пісків.

     Начальником будівництва ДРЕС було призначено Рема Генріховича Хеноха, який, будуючи найбільшу в Європі ДРЕС, хотів побудувати прекрасне місто майбутнього з усіма умовами для роботи, розвитку і відпочинку. Він вважав, що для здійснення великої мрії необхідно три умови: ідея, єдність мети та тверді «умови гри». Так почалась історія першої школи.

Іван Тихонович Вілюнов був призначений директором у свої 34 роки, 1 липня 1971 року, а до цього моменту працював як при комунізмі – без заробітної плати.

     Якщо перед начальником будівництва стояла задача якісно і швидко побудувати приміщення школи, то директор мав укомплектувати і оснастити її, перетворити у справжній учбовий заклад. З січня 1971 Іван Тихонович почав завозити меблі і обладнання до всіх шкіл району на зберігання. 20 березня розпочалося будівництво школи. Було проведено планування майданчика, вирито котлован, споруджено фундамент і… всі роботи благополучно припинилися. Усю техніку і будівельників перекинули на інший об’єкт. Мало хто вірив, що школа буде побудована: Григорій Іванович Косяк, завідуючий обласним відділом освіти, приїхав на мертвий будівельний майданчик і в серцях махнув рукою і сказав: «Не буде школи!»

Зовсім іншої думки був Рем Германович Хенох, адже тримати слово для начальника будівництва було принципово. Він казав: «Директор!(тільки так він називав Івана Вілюнова) Я тобі сказав: школа у вересні буде» Які ще є запитання?» І, дійсно, через кілька днів на майданчику закипіла робота. За п’ять з половиною місяців була побудована велика сучасна школа на 1495 учнів.

Знаєте, дуже незвично сприймати власних вчителів, яких ми звикли бачити вже дорослими людьми, які відбулися у житті, ще зовсім дітьми, для яких перша вчителька була подобою матері. На фотографіях мої вчителі, які в дитинстві навчалися у нашій школі.

     Формування вчительського колективу почалося задовго до відкриття школи. Одним з перших вчителів став Помазан Віктор Харлампійович. Ставши заступником директора, він перший час працював так само на громадських засадах і виконував усю фізичну роботу. Саме він приймав перших учнів.

У вересні 1971 року вчительський колектив складався з 35 осіб. Відбір до школи був жорсткий. Щербина Людмила Казимирівна згадує: «Колектив підібрався доброзичливий. Багато було людей читаючих, знаючих, інтелігентних, готових прийти на допомогу у будь-який момент».

     Багато вчителів прийшли до школи спочатку на посаду вихователя групи продовженого дня, а потім переходили працювати за спеціальністю. У Єлизавети Степанівни Черепанової все склалося значно складніше. Спочатку вона була прийнята у якості прибиральниці, але вже у перший день навчання мала власні години. Такі факти свідчать про те, як швидко збільшувалася чисельність учнів. 

      З першого дня роботи школа була під пильним контролем з боку районного та обласного відділів народної освіти. Учні не мали можливості роз’їхатись по домівкам по закінченню уроків і використовували вільний час досить раціонально. Вони займались самоосвітою, спортом. Трохи пізніше енергодарці показали гарні результати на олімпіадах. Всі делегації з усього Радянського Союзу і з інших країн приводили до першої школи. На її базі відбувалися семінари для вчителів області. Володимир Степанович Запара, показавши свою майстерність на Всесоюзному семінарі директорів, став першим старшим вчителем, а потім і вчителем-методистом. 

     Подляховська Людмила Дмитрівна була делегатом Всесоюзного з’їзду вчителів.

ВИСНОВКИ

     Наша школа була побудована у надзвичайно короткий термін робітниками управління будівництва Запорізької ДРЕС під керівництвом Рема Генріховича Хеноха. Будівництво школи за п’ять з половиною місяців стало можливим завдяки завзяттю і самовідданості будівельників, які були батьками майбутніх учнів. 

     У формуванні вчительського колективу велику роль відіграв перший директор Іван Тихонович Вілюнов, який мав можливість і вибирав спеціалістів своєї справи, людей ініціативних, здатних до творчості.   При формуванні учнівського колективу вибору не було ніякого. Велике значення мала організація змагань, відчуття спільної справи, відповідальності за свою нову школу.

     З моменту заснування школи колектив формувався на таких моральних засадах як доброзичливість і взаємна підтримка, моральна і матеріальна допомога. Ці ж риси і сьогодні характерні для колективу ЕНВК №1.

     Несподіваним і вражаючим було виявлення ролі комуністичної партії у вирішенні всіх проблем суспільного життя початку 70-х років минулого століття. Дивовижним є те, що люди могли по півроку, по три місяці працювати, працювати якісно, понаднормово і не отримувати заробітню платню.

     ЕНВК №1, завдяки сформованому кваліфікованому і завзятому колективу, перетворився на «кузню» кадрів для усього нашого міста. З колективу нашої школи вийшли заступники директорів, директори, керівники управління освіти.  Це стосується не тільки навчальних закладів, а й таких велетнів енергетики, як Запорізька атомна електростанція  та Запорізька ДРЕС. Наші вчителі і випускники є депутатами міської ради, балотуються до Верховної ради, але про це у іншому дослідженні.  Нашій школі 45! ЕНВК №1 вшанувавши ветеранів, впевнено крокує у майбутнє.